"Елвіс" тримав у страху Київщину три роки: на його рахунку можуть бути 206 жертв (фото, відео)

На Київщині у 2006 році тому почалася історія, яку досі згадують із морозом під шкірою. Серійний убивця Юрій Кузьменко — уродженець Великої Ольшанки, колишній десантник, столяр, таксист, охоронець. Людина з цілком звичайною біографією та ідеальною маскою "свого хлопця". Для криміналістів він став "Елвісом" — хижаком, якого шукали три роки, залучаючи найкращих оперативників, психологів і навіть фахівців НАТО.

Скільки жертв на рахунку Елвіса

Боярський маніяк, Шатун та Елвіс — у Юрія Кузьменка було кілька імен. Його справа стала однією з найрезонансніших в історії української криміналістики. Не лише через масштаб злочинів, а й тому, що в той самий час на території області діяли ще два маніяки. Через це реальна кількість його жертв досі лишається невідомою: у різні роки в лісосмугах Києво-Святошинського та Васильківського районів знаходили десятки тіл. Частина з них так і не була пов’язана з конкретним убивцею. Сам Кузьменко після затримання заявив про 206 убивств, хоча офіційно слідству вдалося довести лише 13.

Що відомо про життя Кузьменка

Маніяк був одружений. Від першого шлюбу мав двох дітей, в другому — став жити з жінкою на ім'я Ольга, яка вже мала сина. В дитинстві мав агресивного батька. Працював здебільшого на некваліфікованих роботах, підробляв таксистом. В армії проходив службу в десантних військах.

У 2002 році Кузьменка затримали за розбій у районі Національного ботанічного саду імені Гришка в Києві. Суд визнав його винним і призначив один рік позбавлення волі. У колонії він працював столяром, отримував виключно позитивні характеристики від адміністрації та завдяки цьому вийшов умовно-достроково — після восьми місяців ув’язнення. Попри цей епізод, за місцем навчання, роботи й проживання його родичі та знайомі описували як людину з бездоганною репутацією.

Перше вбивство

Слідчий Руслан Сушко розповідав, що перше вбивство Кузьменко скоїв 10 червня 2006 року. Його автомобіль підібрав дівчину, якій він запропонував підкинути з Києва до передмістя. Та натомість маніяк привіз її на покинутий аеродром, намагався вмовити на інтим, а коли вона дала відсіч — бив до смерті. Описуючи вбивство Кузьменко сказав: "Коли я її задушив, то пережив такі відчуття, що зрозумів: це те, чого я шукав".

Десятки нерозкритих справ — як маніяк полював на жертв

Патерни його злочинів вражали системністю: засідки біля лісосмуг, пошуки жертв на зупинках, уміння входити в довіру. Він діяв упевнено, без поспіху, користувався своєю зовнішністю та спортивною статурою. Переважно душив — руками або підручними предметами. Ніж застосував лише раз. І майже завжди залишав жертв у безлюдних місцях, далеко від доріг та очей. Більша частина жертв залишилась живою — саме одна з них сказала, що хижак схожий на Елвіса Преслі. Та заяву в жертви не прийняли, мовляв, сама винна, що вирішила зрізати дорогу лісом.

Як впіймали Кузьменка

Розслідування зайшло так далеко, що довелося звертатися по супутникові знімки до НАТО. Вартість одного — 1250 доларів. Саме вони вперше вказали на зелений ВАЗ-2105 або "Москвич" як можливу машину злочинця. Але навіть тоді коло підозрюваних залишалося величезним — тисячі автомобілів по країні. Завдяки жертвам, які вижили, вдалось скласти психологічний портрет маніяка — для української поліції це було революційно, адже щоб не травмувати жертв спілкувались з ними виключно жінки.

Злам у справі стався після зникнення студентки Анни Бондар. Таксист, який знав її особисто, бачив, як дівчина сіла в зелений ВАЗ із номерами на "ВІ". Список таких машин налічував 7034 позиції. Авто Кузьменка виявилося 7032-м у переліку.

Правоохоронці вийшли на Юрія Кузьменка після того, як з’ясували, що саме він постійно керував авто, яке фігурувало у справі. Він здав зразок ДНК, а через схожість із фотороботом потрапив у розробку. Відчувши небезпеку, Кузьменко втік, але під час обшуку в його будинку знайшли жіночу білизну зі слідами крові. Невдовзі його затримали у Києві, у брата. На допитах говорив багато, холодно й відсторонено. Перший протокол зізнань — понад 60 сторінок. Під час слідчих експериментів його в бронежилеті та касці супроводжували "Беркут" і "Кобра" — настільки високою була загроза самосуду.

Кузьменкові інкримінували 13 убивств, зґвалтування та розбої. Його затримали у 2009 році, але тільки у 2011 році суд визнав його винним і засудив до довічного ув’язнення. Справа маніяка налічувала 140 томів. Реальна кількість жертв лишилась невизначеною — сам він називав сотні, тоді як слідство підтвердило кілька десятків підозрілих смертей, частину з яких міліція роками не розслідувала. Кузьменко відбуває довічне покарання в Роменській колонії №56.

Раніше "Телеграф" розповідав історію найвідомішого маніяка Андрія Чикатило. Його також вважали зразковим сім'янином.