Дев'ять пострілів, три тіла й жодного пояснення: таємниця вбивства у ТРЦ "Караван" так і не розкрита (фото, відео)
- Автор
- Дата публікації
- Автор

Один із найгучніших злочинів 2010-х досі викликає багато питань. Справа закрита, та чи був головний підозрюваний вбивцею?
Іноді вбивства вдається розкрити через десятки років, а іноді — особа вбивці начебто відома, та лишається незрозумілим мотив. Так сталось із гучним вбивством у столичному ТРЦ "Караван". 26 вересня 2012 року невідомий застрелив трьох охоронців та просто пішов.
Вбивство в ТРЦ "Караван": що сталося
Відвідувач, затриманий охороною за підозрою у крадіжці, відкрив вогонь по працівниках служби безпеки. Троє охоронців загинули на місці, один отримав тяжкі поранення.
Інцидент стався в кімнаті охорони, де підозрюваний перебував разом із чотирма охоронцями. Після короткої розмови чоловік дістав пістолет і за кілька секунд зробив дев’ять пострілів, після чого втік із місця події. Туди його привели, начебто через крадіжку електроніки. Подейкували, що охоронці могли "вибивати" гроші зі спійманих, аби не звертатись в поліцію.
На відео видно, що стрілець діяв спокійно. За описом очевидців, це був чоловік 20–30 років, середнього зросту, спортивної статури, у темно-зеленій куртці та джинсах. Жертвами стали троє працівників охорони — Володимир Бурчак, Олександр Завадський і Дмитро Марченко. Вижив лише Павло Феденков, який отримав тяжкі поранення.
"Караванський стрілець" — російський кілер? Версії слідства
Після злочину орієнтування на стрільця розіслали по всій Україні, а керівництво "Каравану" оголосило винагороду 100 тисяч гривень за інформацію про нападника. Спершу у ЗМІ з’явилася сенсаційна версія: вбивство нібито скоїв російський кілер, на рахунку якого 18 жертв. Згодом правоохоронці назвали підозрюваним киянина 1986 року народження, але без імені. У різні періоди підозрювали неонациста Олександра Паринова та навіть ліквідованого бандита Андрія Шемятенкова з банди Аслана Дікаєва.
Усього перевірили понад 100 повідомлень громадян, поки головним фігурантом не став Ярослав Мазурок, уродженець Львівщини. МВС заявило, що його причетність "доведена" ДНК-експертизою, хоча результати отримали підозріло швидко — за два дні.
Хто такий Ярослав Мазурок: "караванський стрілець" чи жертва обставин?
Ярослав Мазурок народився 1974 року в Кам’янці-Бузькій на Львівщині. Колишній боксер, служив в армії в Узбекистані, після повернення працював охоронцем у кримінального "авторитета" Юрія Марченка.

У Києві Мазурок осів у 1990-х, мав дружину й доньку, часто змінював роботу. За довідкою МВС, був замкнутим, грубим і схильним до ревнощів. Слідчі пізніше припустили, що він міг страждати від параноїдального психозу.

7 листопада 2012 року в Сирецькому парку Києва знайшли тіло чоловіка з паспортом Мазурка. За версією міліції, він застрелився, усвідомивши неминучий арешт. Відбитки пальців збіглися зі слідами з місця злочину, а аналізи підтвердили спорідненість із його матір’ю.
Однак сім’я не вірить у самогубство. Мати заявила, що сина "підставили перед виборами", щоб відволікти увагу від них, а дружина визнала, що поховала його, але переконана — самогубство інсценували. Одяг на тілі збігся з тим, в якому він був на відео з інтернет-кафе. Його оприлюднили тільки у 2015.
МВС також перевіряло можливу причетність Мазурка до 8 вбивств і 2 замахів у Києві у 2004–2012 роках, зокрема вбивства співробітників ДАІ, безхатченків і навіть матері з дитиною. Прямих доказів так і не оприлюднили. Коли журналісти спілкувались на річницю розстрілу зі співробітниками "Каравану" вони зізнавались — ходять чутки, що Мазурка підставили, щоб змінити охоронну фірму.
Нагороду за Мазурка розділили
Справу "караванського стрільця" офіційно закрили в 2013 році. Людина, яка знайшла тіло Мазурка, так і не отримала нагороду, чоловік "зник з радарів". Обіцяні 100 000 гривень розділили між сім'ями загиблих охоронців і невідомим мешканцем Львівської області, який першим вказав на Мазурка. У Кам'янці-Бузькій так і не вирахували "донощика", тому вирішили, що Мазурка знайшли правоохоронці за схожістю. Цікаво, що вони так і не з'ясували, де 43 дні переховувався Ярослав, а при виявленні у нього були паспорт і квиток на електричку Тетерев — Святошин.
Раніше "Телеграф" розповідав про криваву розправу над харківським суддею, яку так і не розкрили. Суддя Трофімов та його родина були вбиті та обезголовлені.