Колись я працювала з педофілом: як розпізнати кривдника дітей у своєму оточенні

Мені боляче писати цю статтю. Та зробити це варто. Людина, яку я знала багато років, виявилася не тим, ким здавалась. Шість років тому Запоріжжя сколихнула новина про затримання кривдника 2-річної дитини. Дивно, та в цей час на роботу не вийшов відеооператор місцевого телеканалу. Минали дні, на роботі він не з'являвся. Згодом поліція оприлюднила відеодопит, який залишив відбиток у пам'яті: на ньому був він.

Чоловіка визнали винним та позбавили волі строком на 7 років. В цьому матеріалі зібрані тривожні поведінкові фактори, які видають педофілів, та ознаки, що дитина стала жертвою сексуального насилля.

"Скільки твоїй? — 7. А твоїй? — 2"

"Мене збуджують порносцени за участю дітей", – писав чоловік.

Поліція оприлюднила листування з закритого чату, в якому він спілкувався з іншими педофілами на табуйовані теми. "А скільки твоїй? – 7. А твоїй? – 2. Ти фотографуєш її, коли вона спить? — Так". Від побаченого став клубок у горлі. Боже, як?

Він був учасником багатьох закритих груп, де чоловіки поширювали контент з виключно дитячою порнографією. Працюючи незалежним фотокореспондентом, чоловік підробляв фотозйомками на дитячих святах та спортивних змаганнях. Деякі з цих фото він також пересилав учасникам закритих груп.

Як встановили працівники кіберполіції, зловмисник вчиняв сексуальні дії на той момент з 2-річною дівчинкою. Помітивши, що вона не розповіла про це матері, чоловік ще кілька разів вчиняв розпусні дії щодо дитини. Свої дії він знімав на фото- та відеокамеру, поширював це у мережі, щоб отримати унікальний контент від учасників таких груп. Крім того, він мав відеоархів з дитячою порнографією, який зберігав як на власних носіях, так і у хмарному сховищі. Подібні відео він поширював серед громадян України та іноземців.

Ніхто не вбачав у ньому загрози

Ми навчалися в одній школі, в одному універі, працювали над спільними проєктами. Він добре вихований, чемний, без вагань прийде на допомогу. Ми навіть знімали для соціального проєкту сюжети про дітей в дитбудинках та інтернатах.

Знаковою видалася наша розмова з прокуроркою та поліціянтом, які розслідували його справу. Ми обмінювались інформацією. Я для статті — вони для розслідування. Прокурорка сказала, що з близького оточення не було жодної людини, яка б розгледіла в ньому загрозу. Те, що згадувала я, і те, про що свідчили факти прокуратури, змальовувало ніби діаметрально різних людей.

Правоохоронці вилучили у хлопця цілий терабайт дитячої порнографії, яку він систематично розповсюджував на закритих сайтах. На деяких відео був і він.

Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя засудив злочинця до 7 років ув'язнення, з рішенням і деталями справи можна ознайомитися на Єдиному реєстрі судових рішень. Провину визнав повністю.

Коли ми зі спільними знайомими дізналися правду – все стало інакшим. Ми відтворювали в пам'яті різні моменти та дивилися на них під незвичайним ракурсом, і вони нас лякали. Сторінки мого колеги в соцмережах були переповнені дитячими фото, котрі він робив на спортивних змаганнях, як спортивний фотограф. Він використовував роботу, аби наблизитися до дітей. Увійшов в довіру до тренерів. Був привітний, чуйний, розумівся на спорті та й завжди приходив в спортивні заклади з тортиком чи цукерками, згадують тренери. Ніхто не вбачав у ньому загрози.

Кожна 6-та українська дитина ставала жертвою сексуального злочину

За статистикою Ради Європи, кожна 6-та українська дитина ставала жертвою сексуального злочину, говорить Тимофій Сайтарли, голова ГО "Безпечний простір", при цьому у 90% випадків – буде знайома зі своїм кривдником. Діти часто не розповідають про пережите, і злочини продовжуються. У вихованців інтернатів, дитбудинків, дітей з обмеженими можливостями вірогідність стати жертвою педофіла значно вища.

Згідно зі статистикою Опендатабот, протягом останніх років в Україні спостерігається зростання кількості справ щодо домашнього насильства проти дітей.

Рекордну кількість нових справ про домашнє насильство було зафіксовано у січні 2024 року — 435 за місяць. Це на 55% більше, ніж у січні 2023 року.

За словами начальниці Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора Юлії Усенко, у 2023 році понад 800 дітей постраждали від сексуального насильства. За 9 місяців 2024 року вже зафіксовано понад 500 таких випадків — стільки ж, скільки за весь 2022 рік. Про це Усенко повідомила в етері Громадського радіо. Особливе занепокоєння викликає те, що значна частина злочинів скоюється в родинному колі — особами, яким діти довіряють.

Тривожні фактори — з дитиною щось не так

Психолог Людмила Пилипенко виокремила тривожні сигнали, котрі мають насторожити батьків і можуть свідчити про те, що дитина страждає від небезпечного контакту.

Фізичні сигнали: Несподіване уникання дотику — навіть з боку близьких. Незрозумілі травми, почервоніння в інтимній зоні. Скарги на біль, печіння при сечовипусканні чи дефекації.

Поведінкові сигнали: Раптове небажання йти до конкретної людини, гуртка, школи, садочка. Занадто дорослі висловлювання, розбирається, що таке секс, імітує статевий акт. Нічне нетримання, дитячі страхи, заїкання. Тривожність, плаксивість, агресія, замкнутість без очевидної причини. Коли дитина до 6 років демонструє дорослу статеву поведінку. Коли у дитини звідкись з'являються гроші, нові речі, іграшки. Коли у неї з'являються новий друг, з яким вона не хоче знайомити і розповідати про нього. Педофіли нерідко грають з дітьми у таємницю. Коли дитина спонтанно починає приховувати від вас свою активність в соціальних мережах.

Що варто пояснити дитині?

• Про особисті межі: "Ніхто не має права торкатися до твого тіла — навіть знайомі люди."
• Про "хороші" та "погані" секрети: "Якщо тобі кажуть не розповідати мамі/татові — обов’язково розкажи."
• Про "особисті частини тіла": використовуй прості слова (попа, пеніс, піхва) без сорому, щоб дитина могла описати ситуацію, якщо щось сталося.
• Довірливий контакт із батьками: створюй щоденний простір для щирої розмови — не тільки тоді, коли щось трапилось.

Для педофілів не важлива стать

"Переважна частина педофілів у дитячі роки перенесла сексуальну травму, яка наклала відбиток на подальше життя. У дитини руйнується нормальне сприйняття і порушується психіка. Їх вабить невинність, сексуальна недосвідченість", – пояснює психотерапевт, логотерапевт Серго Логос і додає, що педофіли є ситуативні і фіксовані.

Ситуативні педофіли – ті, котрі обирають будь-який доступний об'єкт для нападу. Часто такі злочинці не мають достатньої фізичної сили, аби напасти на дорослу людину, тому нападають на дитину, бо вона беззахисна і не може за себе постояти. Такі можуть завдати серйозної шкоди.

Фіксовані педофіли – їхні об'єкти виключно діти препубертатного (до 12 років) і пубертатного періоду (12—16 років). Для педофіла не важлива стать. Такі злочинці не прагнуть вбивати жертву, бо зацікавлені в тому, щоб розбещувати дитину тривалий час, зробити її добровільним учасником сексуальних маніпуляцій.

Педофілами не народжуються – ними стають

Відхилення психосексуального розвитку — це коли, умовно, хлопчикам важко давалося спілкування з дівчатками-однолітками, можливо, у них був негативний досвід. Після цього дитина замикається. Чи сексуальні розлади у зрілому віці, котрі унеможливлюють нормальні статеві контакти. Частина психотерапевтів стверджує, що педофіли домагаються дітей у тому віці, у якому у них сталася глибинно-руйнівна травма.

Досить часто педофілія формується на фоні передчасного психосексуального розвитку. В таких випадках вона буває дуже стійкою. При ранньому становленні сексуальності дитячі ігри міцно фіксуються в статевому потязі і визначають його.

Прояви педофілії: Зазвичай це розповіді про інтимні відносини, роздягання дітей, огляд їхніх статевих органів, мастурбація в присутності дітей, демонстрація порнографії, огляд і показ статевих органів, ласки, як поверхневі, так і глибокі, іноді оральні контакти, рідко доходить до генітального чи анального статевого акту. Переважна частина педофілів не займаються традиційним сексом (з проникненням) із дітьми. Вони пестять дітей, займаються оральним і мануальним сексом. Такі дії завдають серйозної шкоди психічному і сексуальному розвитку дитини.

Портрет педофіла

"Неможливо дати стандартний портрет педофіла, однак є фактори, котрі властиві більшості з них. Педофіли – майстри маніпуляції. Ними частіше виявляються люди, від яких найменше чекаєш шкоди. Скромні, тихі, майже непомітні. Педофіли добре усвідомлюють свій потяг, і тому вони намагаються бути максимально ближче до дітей", — пояснює психотерапевт Серго Логос.

Статистика свідчить, що частіше жертви добре знають свого кривдника – це родич, названий батько, знайомий, друг сім'ї, вчитель, тренер.

• Чимала кількість з них мають дружин та дітей. Зовні це люди неагресивного типу. Спокійні, тактовні. Мають м'який характер, не проявляють лідерських якостей. Вони не примітні поведінково, не голосисті. Зазвичай заглибленні у свої переживання й фантазії – у них не вистачає ресурсів психіки, щоб бути активним членом суспільства. Уникають конфліктів, суперечок. Коли тиснуть – тримаються нейтралітету, – розповідає лікар.
• Одяг обирають непримітний, бо не хочуть привертати до себе уваги. Більшість з них не здатні до емпатії (співчуття), вони не усвідомлюють, що завдають шкоди дитині.
• Бліде обличчя, можливо, поганий зір. Це зумовлене пристрастю до комп'ютерних ігор та перегляду порнографічного, часто дитячого, контенту.

Їх видає не зовнішність, а поведінка

Часто вони прагнуть створити "особливий" зв’язок із дитиною: купують подарунки без приводу, часто фізично торкаються дитини під приводом гри, хвалять або оберігають надміру. Вони можуть шукати можливості залишитися з дитиною наодинці — запропонувати доглянути, відвезти на гурток чи провести "особливий день". Ще одна тривожна ознака — емоційна маніпуляція: педофіли вміють викликати почуття провини, сорому або змовницьке мовчання у дитини, подаючи свою поведінку як "секретик між нами".

Серед викритих кривдників за останні роки — вчителі, священники, поліцейські, лікарі, спорттренери, працівники структур з захисту дітей. Спільне для багатьох із них — це доступ до дітей, довіра з боку батьків та відсутність ознак агресії. Саме це робить їх небезпечними — вони вміють будувати контакт і вибудовувати довіру як з дітьми, так і з батьками.

Спеціаліст з підключення інтернету — зовні тихий, спокійний, ввічливий. Одного разу зайшов у сім’ю, вдома була мама і двоє дітей: старший син і молодша донька. Мамі зателефонували, і їй треба було терміново ненадовго відійти по справі, за старшого залишила сина. Чоловік сказав, на тобі гроші, піди купи морозиво всім, і, поки хлопець ходив за морозивом, зґвалтував дівчинку. Нині ведуться слідчі дії. Той самий фактор — педофіли навмисно обирають професію, яка дає їм доступ до дітей, сімей.

Роман Московченко — керівник християнських таборів. 49-річний голова релігійної організації "Діти Христа" у Львові, організатор дитячих таборів, викладач у школі-гімназії св. Софії. Визнаний винним у 147 епізодах зґвалтування та розбещення неповнолітніх дівчат віком від 11 до 14 років. Злочини тривали з 2005 року. Суд визнав його неосудним і призначив примусове лікування в психіатричній лікарні з посиленим наглядом.

Чарльз Річард Скаґґс — американський педофіл в українських сиротинцях. Громадянин США, раніше засуджений за сексуальні злочини, працював волонтером у дитячих будинках України. Попри попередню судимість, мав вільний доступ до українських сиротинців. Чарльза Річарда Скаґґса, громадянина США засудив до довічного ув’язнення федеральний суд Індіани після його повернення з України, де він працював з дітьми через організацію Ukrainian Angels Resource Network, яка, за даними ФБР, була прикриттям для сексуальної експлуатації неповнолітніх. У 2019 році суд визнав його винним за низкою сексуальних злочинів проти дітей, а у 2020 році засудив до довічного ув’язнення без права на дострокове звільнення.

Євгеній Литовченко — серійний педофіл і вбивця. Уродженець Київської області, засуджений у Росії за зґвалтування неповнолітніх, після чого повернувся в Україну. У 2014 році вбив 18-річну дівчину в Києві. Підозрюється щонайменше у чотирьох вбивствах і серії зґвалтувань у Ленінградській області Росії. Покарання: засуджений в Україні до довічного ув’язнення. Росія вимагала його екстрадиції, але через розрив дипломатичних відносин цього не відбулося.

Поведінкові маркери, коли варто бити на сполох

Доросла людина віддає перевагу оточенню дітей, а не дорослих.

Подарунки, часто коштовні, без приводу: м'які іграшки, машинки, цукерки. Педофіли зацікавлюють, виборюють прихильність дитини, це дає можливість підібратися ближче.

Фізичні контакти: торкання, саджання на коліна, коли людина намагається поцілувати дитину, притиснутися.

Коли людина не проти догледіти вашу дитину, посидіти з нею, коли вас немає вдома, бере на себе майже батьківські функції – будьте дуже уважні до того, як дорослий ставиться до таких прохань.

Коли хтось робить селфі з дітьми, фотографує вашу дитину.

Людина часто заходить в туалет чи душ, де перебуває дитина.

Вони завжди поруч із дітьми

"Їх підсвідомо тягне до дітей, тому педофіли влаштовуються в дитячі установи, там де можна на законних підставах, не викликаючи підозри з ними контактувати. Педофіл діє обережно. Йому важливо, щоб жаданий об'єкт перебував у полі зору. Вони можуть тривалий час стежити за дитячими майданчиками, садками, школами. І тільки з часом йдуть на контакт. Їх ваблять діти допубертатного віку (до статевого зростання). Місячні, лобкове волосся їх відштовхує, бо дитина починає дорослішати", — розповідає психо-логотерапевт Серго Логос.

Придивіться, як поводяться чоловіки в оточенні дітей – на дитмайданчику, в школі, садочку.

Коли поруч є дорослі, вони бояться, що їхній потяг буде помітним оточенню, тому не фіксуються на конкретній дитині, здаються невинними, щоб не видати небезпеку, котру являють.

Вони цікавляться дітьми, будують "мости", вивчають сленг, аби бути "своїм".

Соцмережі – точка контакту

Педофіли користуються соцмережами, аби наблизитися і знайомитися з дітьми. Вони маскуються, реєструючись як дівчинка-школярка, вступають у групи де багато дівчат, того віку, який викликає потяг, моніторять фото, додаються в друзі, входять в довіру до дитини, розмовляють на тінейджерському сленгу. Вони вивчають слабкі сторони, вразливість дитини і потім користуються цим. Вони кажуть, "ти особлива", "я розумію тебе". Потім знайомляться з дитиною у реальному житті і роблять це дуже тактично.

Деякі батьки несвідомо наражають на небезпеку своїх дітей – викладають багато фотографій дітей в соціальні мережі — дитина перетворюється на об'єкт залучення уваги. Більшість педофілів колекціонує фотографії та відео з дітьми саме з соціальних мереж. Також деякі діти або їхні батьки відзначають геолокацію, за якою їх може вистежити педофіл.

Коли дитина мовчить — насилля продовжується

Злочинці дуже терплячі – можуть опрацьовувати дитину роками. Педофіл має на меті зробити дитину співучасником того, що відбувається, тоді дитина, пов'язана почуттями до педофіла (страх, сором, любов тощо), мовчить. Коли жертва мовчить, насилля продовжується.

Розуміються на сленгу дитини, розуміють її страхи та комплекси і використовують це проти неї – роблять так, щоб жертва тривалий час була їм доступна.

В Україні законодавство передбачає суворе покарання за сексуальні злочини проти дітей. Зґвалтування малолітніх (до 14 років) передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років. У випадках особливо тяжких злочинів, таких як повторне зґвалтування, можливе довічне ув’язнення. Зґвалтування неповнолітніх (до 18 років): карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років. Розпусні дії щодо осіб, які не досягли 16-річного віку, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Домагання дитини для сексуальних цілей: за пропозицію зустрічі з метою вчинення дій сексуального характеру передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк.

У 2023 році в Україні було створено Єдиний реєстр осіб, засуджених за сексуальні злочини проти дітей, до якого внесено понад 600 осіб. Цей реєстр спрямований на запобігання повторним правопорушенням шляхом обмеження контактів засуджених з неповнолітніми.

У випадку повторного вчинення такого злочину — до довічного ув’язнення.

Сексуальні злочини проти дітей мають високий ризик рецидиву

Психолог Людмила Пилипенко зазначає, що стійкий сексуальний потяг до дітей не "лікується", а лише може контролюватися за допомогою терапії, медикаментозного супроводу й жорсткого соціального контролю.

У різних країнах Європи й США рецидив серед педофілів становить від 10% до 35% упродовж 5–15 років після звільнення, залежно від категорії злочину, доступу до терапії й рівня нагляду.

Дослідження організації Рubmed, проведені у Канаді, показали, що в’язниця сама по собі не "виправляє" педофіла. Ба більше — у закритому середовищі вони нерідко ще більше ізолюються, вчаться уникати викриття, а по звільненні можуть скоїти нові злочини та більш обережно. Дослідження включало 732 канадських сексуальних злочинців, з яких 625 пройшли лікування, а 107 не брали участі. Лікування призвело до зниження рівня саме насильницьких рецидивів, але не сексуальних.

В країнах ЄС діє практика довічного нагляду за засудженими педофілами, включно з обмеженням професій, зміною імені, обмеженням місць проживання та без доступу до інтернету.

Як захистити дітей

Будьте уважними до тих, хто їх оточує. У першу чергу — будьте своїй дитині другом, щоби вона могла довіряти та розповідати про свої страхи, будьте уважними до її морального стану.

Будьте уважні до своїх дітей і обовʼязково їм вірте. Бо часто, за словами психологині Людмили Пилипенко, насилля продовжується через те, що батьки не вірять, коли діти наважуються їм про це розповісти.

Поясніть, що, якщо дитина не знає людини в реальному житті, то не варто їй довіряти. Тож краще не викладайте фотографії своєї дитини в соціальні мережі, або робіть профіль закритим. А також проводьте з дітьми якомога більше часу, тоді у них не буде бажання шукати цю увагу в іншому місці.

Питайте, чи є у неї нові знайомства. Що новенького, цікавенького. Бо якщо дитина почала спілкуватися з педофілом, він знає, як її зацікавити і справити враження. Саме ми, батьки, маємо прищепити нормальне ставлення до себе, аби дитина розуміла, що вона унікальна. Ти така, яка ти є, і в цьому твоя неповторність і краса. Так ви позбавите дитину невпевненості у собі і поганого впливу ззовні.