Тероризував, ображав, дістав ніж: в Польщі місцевий поранив українців за прохання вимкнути музику

У польському місті Щецин, де існує достатньо велика українська діаспора, зареєстрований черговий прояв ксенофобії. Місцевий мешканець, що систематично тероризував українську родину прослуховуванням пісень ненависницького змісту зі згадками про бандерівців, згодом вдався до фізичного насилля. Кулаками та ножем чоловік відповів на прохання наших земляків припинити чергову "звукову акцію". Подружжя українців наразі відновлює здоров’я після нападу та побоюється, що поліція спустить справу на гальмах.

"Телеграф" дізнався про подробиці затяжного конфлікту та запитав у адвоката про можливі варіанти покарання для поляка, негативно налаштованого проти українців.

Музичний терор – поляк вмикав специфічні пісні

Про черговий акт насилля в Щецині на ґрунті національної ненависті повідомив на своїй сторінці в Instagram юрист та волонтер Давид Денерт. За його словами, жертвами агресивного поляка стала українська родина з Херсону. І як з'ясувалося в розмові з постраждалими земляками Оленою та Володимиром, за дев'ять років життя в Польщі з негативним ставленням з боку місцевих вони стикаються не вперше. Часом обходилось лише словесними образами, часом "під ударом" опинялись припарковані автівки з українськими номерами – їх могли пошкодити або заклеїти "карними кутасами" – наклейками із зображенням чоловічого статевого органа, що дуже важко зняти. Такі випадки були несистемними й мали різних "авторів".

- Працюю кілька років в м’ясному магазині, то мені якось в обличчя летіли дрібні гроші, бо в поляка не вистачало коштів, а я відмовилась без повної суми віддати товар, – згадує в розмові з нашим виданням Олена. – А ще він кричав: "Не хочу, що мене ця с*ка українська обслуговувала". То кидались на мене з кулаками через прилавок. А з початком повномасштабного вторгнення десь на другий рік почали дорікати, що нам все дають – і житло, і допомогу, і доступ до лікування в нас ніби є, а от у поляків немає. Таких ситуацій було достатньо, хоча ми з чоловіком від початку працюємо, платимо податки, й насправді "не живемо на дотації", як про це кажуть місцеві.

Олена додає, що на постійній основі в останні роки її родина стала відчувати тиск від правління садового товариства, коли там змінився один з керівників. Цей представник адміністрації Рафал то "намалював" захмарний рахунок за електроенергію (500 злотих на місяць замість 70-80), то занадто прискіпливо ставився до сміття, яке утилізувало подружжя, погрожуючи штрафами та позбавленням права на ділянку. А за розвагу цьому чоловіку й одночасно додатковим важелем впливу на українців було гучне прослуховування націоналістичної музики про "злочини бандерівців на Волині", "українську ворожу кров" тощо.

- Всі знали цю таку особливість цього пана Рафала, але якось вплинути на нього не виходило, адже він "при владі", – говорить Олена. – І в черговий раз він показав себе 1 травня. Цього дня до нас приїхав в гості брат чоловіка з родиною, ми смажили шашлики, спілкувались. Була компанія, а в ній і Рафал, й на ділянці сусіда, з яким, до речі, мали нормальні стосунки, пригощали один одного – я його ковбаскою копченою, він нас – яблуками. Вечір пройшов в цілому нормально, поки Рафал вже напідпитку не увімкнув пісню зі словами "Jestem Polakiem. Żaden Ukrainiec nie jest moim bratem" (з пол. "Я поляк. Жоден українець мені не брат"). Невістка мене ще запитала, чи нормально це, а я відповіла, що це звичайна історія, і що таким чином він намагається провокувати.

- Коли рідні поїхали, я почала мити посуд, але музика не припинялась, — продовжила розповідь співрозмовниця. — Це такий реп, в якому співається про мертвих дітей, що прибивали до заборів, зґвалтованих жінок тощо. Час вже наближався до опівночі, мені о 5 потрібно було вставати на роботу, тож я спочатку підійшла до огорожі й намагалась докричатися до господарів. Але було надто гучно. Тоді підійшла до хвіртки, яка була відчинена, й зайшла на сусідню ділянку, що було моєю помилкою. Побачила Рафала в альтанці, який схилився над телефоном і тиснув, і тиснув на повтор зі словами: "На тобі к*рва, на тобі". Я підійшла, привіталась й попросила вимкнути музику, бо вже надто пізно. А він мені: "Знаєш, що бандерівці зробили з поляками? Ти будеш, с*ка, відповідати. Тебе й твою родину знищу!"

В якийсь момент Рафал, якого намагалася вмовити й вгамувати Олена, сильно її штовхнув та почав завдавати ударів, а потім перемикнувся на її чоловіка Володимира, що прибіг на її крик. Та протистояти нападнику не зміг, адже мав проблеми з рукою, що не функціонувала нормально, тож той повалив українця на землю й бив що сили. Зупинити бійку намагався господар ділянки та син подружжя, але поляк ще встиг поранити Володимира ножем, який несподівано опинився в його руці. Рану на голові нашому земляку зашивали згодом у лікарні, а вгамувати неадекватного поляка, який ще встиг пригрозити, що позбавить українців всього, що вони мають, вдалось лише наряду поліції.

Кілька років за ґратами за ксенофобію – цілком реально

За дні, що минули з моменту атаки поляка на українців, вони встигли дати свідчення про інцидент правоохоронцям та пройти обстеження в клініці. У Олени внаслідок удару по голові трапилась часткова втрата слуху та зламане ребро, у її чоловіка Володимира крім рани на голові забої та садна.

- Нам би дуже не хотілось, щоб цю справу зам’яли, адже те, що відбулось просто виходить за всі межі, – говорить Олена. – Ми переживаємо, що нам не дадуть спокійно жити, а нам немає куди їхати, від квартири чоловіка в Херсоні вже нічого не лишилось. Й місто постійно під обстрілами. Тут в Польщі ми ніколи не мали проблем із законом, працювали й не робили нікому нічого поганого. Чому до нас таке ставлення, не зрозуміло.

Наразі підтримку постраждалій українській родині надає адвокат Давид Денерт, що системно підтримує нашу країну як волонтер та надає правові консультації нашим землякам.

- Я буду просити кваліфікувати цей інцидент як замах на вбивство, максимальне покарання – довічне ув’язнення, – наголосив в коментарі "Телеграфу" Давид. – Наразі, безумовно, йдеться про напад на національному ґрунті. За це статтею 119 Кримінального кодексу Польської Республіки передбачене покарання до 5 років позбавлення волі. Крім того, постраждалим були нанесені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за що згідно зі статтею 156 КК також передбачене покарання до 5 років за ґратами. Також вважаю за необхідне звернутися до керівних органів садівничих спілок із вимогою, щоб людину, яка скоїла напад на українців, довічно виключили з їхніх структур.

В коментарях під постом українці з одного боку говорять, що поляки все-таки надали значну підтримку нашій країні, з іншого відзначають, що часом відчувають на собі негатив з боку місцевих та відзначають значний вплив російської пропаганди на настрої в країні, а дехто додає, що й наші земляки не завжди є зразками вихованості та толерантності.

- Я живу в Польщі понад 9 років, і мушу сказати, що мені ніколи не було так страшно за себе та свою родину. Я навіть боюся розмовляти українською в громадських місцях, навіть телефоном, хоча коли розмовляю польською, все одно маю акцент, – наголосила Наталія.

- Стільки ненависті до нас. Не ми хотіли цієї війни. Якби не вона, ми б не були на чужині, бо вдома найкраще, – зазначила Ірина.

- Сумно, що так багато поляків є ксенофобами. На щастя мені пощастило зустріти лише добрих, поки що, – говорить про свій досвід Ніна.

- Як швидко поляки забули що з ними робили німці а потім червона армія у другу світову. Як їх гнобили й вбивали. І не хочуть розуміти що пропаганда орків керує їх мозком, — вважає Анжела.

Своєю чергою Давид наголошує, що прояви ненависті до представників інших національностей мають реальні наслідки для поляків. Зокрема, кілька днів тому в окружному суді Щецина почали слухати справу ще одного ксенофоба, який в жовтні минулого року напав на таксиста тільки за те, що той був українцем. Крім стусанів нашому земляку дісталась й порція добірної лайки, адже місцевий називав емігранта "українська шмата (з пол. "szmata" — "ганчірка") та "к*рва". Як відзначив адвокат, на засіданні нападник намагався "прикинутися любителем українців", але йому ніхто не повірив. Давид наголосив, що також буде наполягати на реальному покаранні, адже "таким особам місце не на польській вулиці, а в тюрмі".

Те, що покарання для поляків, що мають упереджене ставлення до українців та вдаються до образ або застосування сили, можливе, юрист доводить на прикладі ще однієї гучної справи. Тиждень тому районний суд в Щецині оголосив вирок 42-річному місцевому мешканцю. Чоловік в серпні минулого року накинувся на українське подружжя, коли почув, як батьки розмовляють з дитиною українською мовою. Як повідомляли польські медіа, суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, "діючи публічно та необґрунтовано, нехтуючи основами правопорядку, побив людину за ознакою її національності".

- Чоловіка засудили до 1 року і 2 місяців ув’язнення та 10 тис. злотих компенсації для кожного постраждалого, – уточнив Давид. – Це результат справи, яку вів мій фонд "Ponad Podziałami". Як я й обіцяв: я зроблю все, щоб жоден ксенофоб, який завдає шкоди українцям, білорусам чи комусь іншому, не почувався безкарним у Польщі.

Як повідомляв "Телеграф", в січні цього року в Польщі розгорівся скандал через смерть молодої українки, якій медики вчасно не надали допомогу.