Масажист торкався клієнток статевим органом: стала відома реакція поліції, а юристи дали поради, як діяти в таких випадках

У скандалі навколо масажиста однієї зі студій Луцька, що під час традиційного масажу торкався оголеним статевим органом клієнток, ще триває перевірка. Працівника наразі із закладу звільнено, принаймні про це заявила його власниця. При цьому в соцмережах про схожі випадки домагань повідомляють й інші жінки.

"Телеграф" спитав у експертів, що має стати "червоними прапорцями" при відвідуванні салонів сфери краси та яка відповідальність передбачена законом за домагання або насильство.

Про неприйнятну поведінку Михайла Вронського, що був співзасновником й працівником студії Kaif Massage, стало відомо на початку тижня. Розголосу ситуації, що трапилась під час сеансу в ньому, надала лучанка Інні Клімішіна. Жінка повідомила на своїй сторінці у Instagram, що в якийсь момент масажист перестав тримати дистанцію, а згодом почав торкатися її оголеним статевим органом. Звісно, що сеанс Інна припинила та викликала поліцію.

Як повідомили "Телеграфу" у Головному управлінні Нацполіції у Волинській області, після отримання сигналу про інцидент у зазначеному салоні на місце виїжджала слідчо-оперативна група.

- Відомості про подію були внесені до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення. Наразі за цим фактом триває перевірка, на яку законом відведено до 30 діб,– зазначили у відділу комунікації й уточнили, що раніше заяв на дії масажиста до відділку не надходило.

Наше видання також поцікавилось в асоціації жінок-юристок України "ЮрФем", яку кваліфікацію – сексуальне домагання чи насильством – можуть отримати дії масажиста, і яке покарання за них передбачено.

- В українському законодавстві станом на сьогодні відсутня окрема стаття, яка б передбачала відповідальність за сексуальні домагання, проте в контексті імплементації положень Стамбульської конвенції цьогоріч Верховна Рада України прийняла новий закон, який передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема цей кодекс буде доповнено новою статтею 173-7 "Сексуальне домагання". Вже 19 грудня цього року дана норма почне діяти, – зазначила в коментарі юристка, консультантка лінії правової допомоги "ЮрФем: підтримка" Юлія Нікітіна. — Згідно з нею, сексуальні домагання — це умисне вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла), у тому числі з використанням електронних комунікацій.

Дана стаття передбачає такі санкції для кривдника: накладення штрафу від вісімдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 360 до 2 720 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

Якщо ми говоримо про випадок у Луцьку, то описані дії масажиста можна кваліфікувати як сексуальне насильство, відповідальність за вчинення якого передбачено статтею 153 Кримінального кодексу України. У межах даної статті ми говоримо про вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, до прикладу доторкання до статевих органів іншої особи, або ж оголення свого статевого органу і доторкання до тіла іншої особи тощо. Санкція статті – до 5 років позбавлення волі.

- Жінка, що надала ситуації розголосу, та інші постраждалі від дій масажиста зазначали, що мовчали, бо боялись осуду й не знали, як довести факт домагань. Тобто фактично є слова жінок про неприпустиму поведінку масажиста і його слова-заперечення. Що може бути доказом у такому випадку? Чи ж якісь варіанти фіксації протизаконних дій?

- Досить часто у справах сексуального насильства як доказ є лише свідчення потерпілої особи, проте свідчення теж є дуже важливими під час доведення протиправних дій. Адже для того аби відкрити кримінальне провадження достатньо лише свідчень, а завдання правоохоронних органів вже провести якісне розслідування та відповідно знайти інші докази, такі як: записи з відеокамер, свідків тощо.

Зокрема, у справах, де доказом є лише свідчення постраждалої особи й не тільки, практикується проведення судово-психологічної експертизи, яка має на меті дати відповіді на питання щодо психологічного стану потерпілої особи, оцінити травмуючий вплив пережитого насильства на потерпілу тощо.

Тому не потрібно хвилюватись, коли у вас немає інших доказів, окрім як ваших слів, адже вони теж є важливим доказом, звичайно якщо після пережитої події ви можете взяти контакти свідків, до прикладу, які не бачили самого випадку, проте бачили як ви вибігали, у нашому випадку, із кабінету масажиста і вони бачили ваш стурбований стан, це теж може допомогти під час доведення.

- Загалом, що може стати тими червоними прапорцями у діях представників сфери послуг, на кшталт масажиста? Якщо, наприклад, не було жодної інформації до того, що він схильний до домагань/насильства?

У такому випадку варто орієнтуватись на власні відчуття і потреби. Якщо ви розумієте, що вам неприємна поведінка лікаря, масажиста варто про це зазначити й відвідати іншого спеціаліста. Або коли ви відчуваєте, що порушуються ваші особисті кордони й відповідний спеціаліст вчиняє дії, через, які ви відчуваєте дискомфорт, варто про це сказати та припинити.

- Чи мають якимось чином розділити відповідальність власники салону/клініки, працівники яких підозрюються у сексуальних домаганнях/насильстві?

Безпосередньо власник салону чи роботодавець не може нести адміністративну, чи кримінальну відповідальність за вчинення сексуального насильства його працівниками. Проте, роботодавці зобовʼязані робити усе, аби запобігти та протидіяти сексуальним домаганням на робочому місці як щодо колег, так і клієнтів/клієнток. Роботодавці відповідальні за безпекову ситуацію на робочому місці, тому мають зробити усе аби таким випадкам запобігати. До прикладу, повідомляти працівників/працівниць про те, що не допускається будь-яка некоректна поведінка відносно колег чи клієнтів/клієнток, у тому числі розробити механізм подання скарги постраждалими, а також механізм притягнення кривдника до відповідальності. Зокрема, дуже корисно було б, аби працівники на підприємствах, в установах, організаціях проходили відповідне навчання щодо розʼяснення дій, які вважаються сексуальними домаганням та як можна себе захистити. Аби ефективно запобігти сексуальним домаганням роботодавцям, варто прописувати у внутрішніх документах, коли настає дисциплінарна відповідальність за вчинення сексуальних домагань.

Як раніше повідомляв "Телеграф", до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесена не тільки стаття про сексуальне домагання (ст. 173-7), а також про вчинення насильства за ознакою статі (ст. 173-6) та невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису (ст. 173-8).