Лікарі змогли врятувати підлітку функцію руки, помінявши місцями два відрубані пальці

Знаючи, з якими побутовими та виробничими травмами потрапляють пацієнти до опікового відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака, можна зробити висновок, що і життя важке, і робота у багатьох випадках небезпечна. До цієї ужгородської лікарні доставляють потерпілих у ДТП, від вибухів та бойових травм, а також людей, які травмуються на високоенергетичних верстатах на виробництві або циркулярними пилками, бензопилами, болгарками у побуті тощо.

Але якщо травмованого швидко доставлять до медичного закладу, то шансів повністю чи частково відновити відрізані пальці, руку чи ногу стає значно більше.

Інформацією про успішні операції фахівці на сайті лікарні діляться не заради хвастощів, а для того, щоб громадяни знали: за їхнє здоров’я тут боротимуться, застосовуючи знання, досвід, нові технології та абсолютно щиро переживаючи. Одне з останніх повідомлень – про те, як пацієнту відновлювали роздроблену руку.

"Телеграфу" подробиці операції розповів завідувач опікового відділення Закарпатської обласної лікарні, мікрохірург, кандидат медичних наук Андрій Погоріляк.

"Чоловік у лісі рубав дрова, велике дерево впало з висоти і йому колода діаметром сантиметрів 30 ударила по передпліччю. Ліва рука виявилася практично відірвана — висіла на кількох шматочках шкіри, кістки роздроблені в кількох місцях, судини перебиті … Ну і зона розмозження — приблизно третина сегмента, тому ми мали прийняти рішення: бути чи не бути руці. Якби це була людина старшого віку, було б однозначне рішення про ампутацію, але оскільки пацієнтові не було ще 40 років, то вирішили спробувати відновити руку. І, дякувати Богу, все це нам вдалося.

Якщо постраждала рука – запасу часу дуже мало

Як виявилося, операція від підготовки до завершення тривала майже 5 годин.

"Чистого часу — трохи більше 4-х годин, — пояснює медик. — Склали всі кістки, потім виділили всі анатомічно пошкоджені утворення — судини, нерви, визначилися, з тим, чого не вистачає, що розмозжене. Через те, що зона розмозження була досить таки велика — не можна було просто кінець у кінець пошити судини, нам довелося додатково взяти судину потерпілого чоловіка, щоб зробити вставки та відновити артеріальний, а потім венозний кровообіг".

Крім того, відновили нерви та м’язи – ті, які можна було відновити, після чого зробили пластику рани місцевими тканинами. За словами Андрія Йосиповича, був у цій драматичній ситуації й один момент, який спрацював на користь потерпілого.

"Його везли здалеку, але, на щастя, як це часто буває в таких випадках, витратили короткий час. Бо якби їхали довше, то про приживлення реплантованої кінцівки не могло бути й мови. Наприклад, ампутований палець можна пришивати протягом 12-15 годин (за зимової погоди), а якщо постраждала рука, передпліччя, то у нас запасу часу дуже мало – 6, максимум, 7 годин, щоб пришити цю руку. Треба приймати рішення оперативно і все робити дуже швидко. Нам це вдалося!".

(Фотографії операції ми не публікуємо з міркувань цензури та етичності, проте охочі можуть ознайомитися з ними за посиланням у нашому закритому телеграм-каналі).

Як каже Андрій Погоріляк, реплантаційна хірургія зараз на такому етапі, що мікрохірурги, які займаються приживленням відділеної від організму кінцівки або її частини, мають більш-менш представляти підсумковий результат, коли вже йдуть на операцію. В цьому випадку складність представляла велика зона розмозження.

У хірургів – свої "забобони"

Виявилось, що сама операція проводилася ще наприкінці минулого року. Але розповідати "гарячими слідами" про це не прийнято. "У нас є свої "забобони" — ми не говоримо про це публічно, поки я не побачу хороший результат, тому що, якщо скажеш раніше, обов’язково виникне якась проблема. А тут протягом 3 тижнів, коли пацієнт перебував у стаціонарі, рука прижилася: все гаразд, ми його виписали додому. Потім він прийшов уже на контрольний огляд – дякувати Богу, все нормально. Тож можна про це заявляти".

Примітно, що Андрій Погоріляк родом із Закарпаття, але 27 років працював у Донецьку, куди був направлений у 1986 році після закінчення медичного факультету Ужгородського університету. "Потрапив на роботу до Інституту травматології, обласної травматологічної лікарні м. Донецька. У 1988 році там відкрилося дуже гарне відділення мікрохірургії кисті, де я пропрацював увесь час. Там же захистив кандидатську дисертацію у 2005 році".

За рік до воєнних дій на Донбасі Андрій Йосипович повернувся до Ужгорода, де йому запропонували роботу завідувача відділення опікової та пластичної хірургії. На основі цього відділення і проводять без перебільшення унікальні операції з реплантації кінцівок, пальців рук і ніг, усунення великих дефектів та інші втручання для поліпшення якості життя пацієнтів. Визнає, що обсяг роботи досить великий.

"По нашій лікарні буває приблизно 6-10 повних реплантацій на рік. А просто важких травм дуже багато, досвідом з яких ми ділимося з колегами на з’їздах та конференціях, бо це все — виняткові випадки. Я думаю, що нам є чим пишатися. В Україні дуже мало людей, які займаються такими операціями. Це важко, це складно, це довго, треба мати навички та досвід".

Пальці пришили, помінявши місцями

Тепер можна розповісти про ще один позитивний результат гетеротопічної реплантації кінцівки.

"16-річний хлопчина відрізав циркулярною пилкою собі всі п’ять пальців на руці. Нам про це повідомили колеги з району, щоб ми встигли підготуватися до операції. Коли підлітка доставили до нас до лікарні, з’ясувалося, що всі пальці пришити неможливо – перший, четвертий та п’ятий були не реплантабельні: дуже травмовані та роздавлені пилкою в кількох місцях. Залишалися лише другий і третій.Враховуючи юний вік постраждалого, ми зробили гетеротопічну реплантацію — тобто поміняли пальці місцями: другий (вказівний) палець відновили на своєму місці, а ось третій (середній) палець пришили в позицію першого, щоб у них з’явилася функція захоплення".

"Операція була дуже складною і тривала понад 6 годин, адже потрібно було пошити маленькі судини, артерії та вени, зафіксувати кістки спицями, відновити сухожилля та нерви, розрізані пилкою" – повідомляється на сайті лікарні. Участь у таких операціях бере ціла бригада фахівців.

Медики також звертаються до земляків з проханням дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з різним обладнанням, щоб уберегтися від непередбачених наслідків.

Раніше "Телеграф" повідомляли, що вчені назвали новий симптом "Омікрона".