Секретна історія: як у Києві шикарний маєток графині перетворився на моторошну катівню (фото)

Багато столичних будинків мають унікальну історію, яка сягає своїм корінням у далеке минуле. Однією з таких будівель є садиба графині Уварової — шикарний маєток, який зберіг свою розкіш і велич до наших днів.

Цей цікавий зразок садибної забудови початку XX століття виконаний у стилі ампір і може похвалитися багато прикрашеним фасадом, інтер’єрами з цікавими рельєфами та розписами, різьбленими дверима та позолотою.

Садиба Уварової є пам’яткою архітектури місцевого значення, однак з часом у його стінах почали відбуватися страшні речі, від яких холоне кров у жилах.

"Телеграф" розповідає історію шикарної садиби, яка згодом перетворилася на місце тортур та загибелі великої кількості людей.

Історія садиби графині Уварової

На початку XIX століття садиба належала Уляні Костянтинівні Веселицькій — вдові останнього російського посла в Кримському ханстві Петра Веселицького.

Після 1894 року цей маєток продали цукровому магнату Лазарю Бродському. Він перетворив усі будинки на ділянці на прибуткові. Цікаво, що у 1899 році під час будівельних робіт на території садиби знайшли скарб із золотими речами, зокрема візантійськими та східними монетами X-XI століття.

У 1911 році Маргарита Бродська, дочка магната, розділила садибу на ділянки та продала. Ділянку №16 придбала графиня Наталія Уварова, дочка цукрозаводчика Федора Терещенка.

На її замовлення у 1912-1914 роках архітектор Павло Голландський зніс старі будинки, заново розпланував садибу та збудував шикарний особняк.

Графіні Уварової на той момент виповнилося 22 роки і вона була дружиною голови київського відділення Російського музичного товариства. Красуня особисто приймала участь в оздобленні особняка, приділяючи увагу кожній деталі — навіть ручки для дверей вона обирала сама.

Маєток графині Уварової вражав своєю пишністю і відповідав високому становищу сім’ї в суспільстві: богемське скло у вікнах, золотий зал для прийому гостей та проведення балів, художня ліпнина, різьблені двері, каміни та мармурові сходи.

Інтер’єри вестибюлю та холу прикрашені декором у стилях ампіру, рококо та ренесансу. Парковий фасад оформлений напівротондою з колонами. На території садиби був сад, який не зберігся.

Не дивно, що у 1916 році велика княгиня, сестра імператора Миколи II — Ксенія Олександрівна, виявила бажання особисто гостювати у подружжя Уварових.

У революційному 1917 дворяни продали будинок і виїхали на чужину.

Вже у 1918 році будинок реквізували німці.

Як шикарна садиба перетворилася на катівню

У 1930-х роках садибу з’єднали переходами з триповерховим будинком №16-а та будівлею колишнього міського початкового училища. Разом з іншими будинками на Липках утворився цілий квартал, де протягом 1919-1987 років розміщувалося губернське, а згодом обласне управління каральних органів ЧК-ОГПУ-НКВС-КДБ.

На території садиби був тюремний підвал, в якому страчували "ворогів народу". Також тут піддавали тортурам "неугодних", проводили допити та застосовували методи різного фізичного та психологічного впливу на бранців.

Саме в маєтку Уварової засідала розстрільна трійка. За словами старожил, Липську вулицю в ті роки називали "найдовшою вулицею у світі", оскільки нею можна було піти в один бік і ніколи звідти не повернутися назад.

Лише у 1987 році особняк передали Українському фонду культури і тепер тут розташовуються різноманітні установи.

Де знаходиться садиба графині Уварової

Сьогодні в цій будівлі знаходиться Інститут національної пам’яті та інші установи.

Адреса: вулиця Липська, 16

Координати: 50°26′36″ 30°32′01″

Нагадаємо, у Києві є унікальна споруда — Дім невтішної вдови, який був збудований у 1907-1908 роках у стилі раннього модерну. Будинок має одну унікальну особливість — фасад будівлі прикрашений маскароном у вигляді голови жінки, яка "плаче" під час дощу.

Місцеві жителі запевняють, що якщо підійти до особняка впритул і постояти біля нього в тиші кілька хвилин, то можна почути містичний шепіт.

Вірити у привиди, які, нібито, мешкають в особняку чи ні, — це справа кожного з нас. Проте всі мешканці та гості Києва визнають, що цей монументальний будинок однозначно є справжньою візитівкою столиці.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, які містичні таємниці приховує київський замок "Річарда". Цю величну будову було названо на честь англійського короля Річарда I Левине Серце, який став героєм легендарного роману Вальтера Скотта "Айвенго".