Портрет терориста: хто такий Голосіївський стрілець та що його спровокувало (розслідування SWEET.TV)

Проєкт "Розслідування з Данілевичем" на SWEET.TV провів перше комплексне розслідування теракту у Голосіївському районі Києва, що стався 18 квітня 2026 року. Журналісти отримали доступ до особистих записів терориста, його відео та провели психологічний аналіз особистості вбивці. Для проєкту психотерапевтка Олена Шершньова створила перший публічний психологічний портрет чоловіка. "Телеграф" публікує ключові висновки.

18 квітня 58-річний Дмитро Васильченков вийшов з під'їзду зі зброєю і за 11 хвилин убив шестеро людей. Сусіди описували його як "тихого чоловіка", який ні з ким не конфліктував. Що перетворило пенсіонера на масового вбивцю?

"Розслідування з Данілевичем" — перший в Україні документальний true-crime проєкт, який досліджує найбільш резонансні злочини часів незалежності. На SWEET.TV уже доступні три випуски: про голосіївського терориста, про наймасовішого серійного вбивцю незалежної України та про вбивство підлітка у київському фунікулері. У центрі кожної серії — не лише сам злочин, а й причини, які до нього призвели, хід розслідування та механіка викриття злочинця.

Дмитро Васильченков жив усамітнено, один у квартирі на п’ятому поверсі. Сусіди згадують, що він майже не виходив з дому. Психологиня Олена Шершньова, яка проаналізувала для проєкту "Розслідування з Данілевичем" особисті записи та відео вбивці, пояснює:

"Дослідивши особистість стрільця, я дійшла висновку, що чоловік вже давно страждав на маревні ідеї, на параною, на манію переслідування. Він звертався до правоохоронців зі скаргами, що за ним начебто стежать. Він робив тематичні дописи у соціальних мережах".

Журналісти з'ясували, що напередодні трагедії між Васильченковим і родиною Арбузових, які жили поверхом вище, стався конфлікт. На відео з телефону терориста він тренується стріляти з балкона.

Відчуття нікчемності як тригер

Васильченков — пенсіонер без сім'ї, без друзів, без хобі. Його життя зводилося до перегляду відео в інтернеті та конструювання теорій змови. Психологиня Олена Шершньова звертає увагу на ключовий момент:

"Окрім того, я можу зробити висновок про його глибоку невпевненість і відчуття незатребуваності, і власної нікчемності. Потім він відчував від своїх сусідів, що з ним не рахуються. Все це вказує на відчуття глибокої нікчемності, яке тільки посилює бажання заявити про себе, бажання продемонструвати себе".

Васильченков не залишив маніфесту, не пояснив мотивів. Але його дії говорять самі за себе: він підпалив квартиру, щоб не було шляху назад, і пішов розстрілювати перехожих.

"І, власне, його злочин — це суцільна демонстрація. Тому що вчинено його було у світлу пору доби. Привселюдно, у людному місці, з такою гучною заявою про себе, із взяттям заручників, хоча не було ні меседжу якогось, ні вимог для того, щоб вести перемовини. Але, вочевидь, стрільцю дуже хотілося про себе заявити, себе продемонструвати", — пояснює Олена Шершньова.

Гра в Бога

Найстрашніше — те, що розкривають записи з місця трагедії. Терорист не просто вбивав. Він обирав.

"Щобільше, переслухуючи записи, він йшов вулицею, рухався зі зброєю. Він звертається до перехожих, комусь каже, що ти будеш жити, комусь каже "Втікай", граючи в Бога. Тобто така гра в Бога — це свідчення глибокої нарцисичної травми, глибинної невпевненості, відчуття власної нікчемності і спроби заявити про себе у будь-який спосіб. На жаль, цього разу — у дуже жорсткий, агресивний і просто нелюдський спосіб", — каже психологиня.

Експертка робить чіткий висновок: "Ось такий портрет стрільця: людина з параноєю і з маревними ідеями, вочевидь, у психотичному стані, і, окрім того, — з глибокою нарцисичною травмою".

Побутова сварка як фінальний спусковий гачок

Що саме стало останньою краплею? Олена Шершньова пояснює, для людини у такому стані тригером могло стати будь-що:

"Вочевидь, стрілець готувався до свого злочину, тому що накопичував зброю, поновлював на неї дозвіл, тренувався прицільно стріляти. Але саме фінальним спусковим гачком цієї трагедії стала побутова сварка з сусідами, яка зачепила його нарцисичну травму, яка знову показала йому, що з ним не рахуються, що він нічого не вартий, що він нікчемний. Це потрапило в його глибинний біль, і він вибухнув".

Повне психологічне дослідження особистості терориста, аналіз його відео, ексклюзивні кадри з супермаркету та реконструкція подій доступні в розслідуванні "Голосіївський стрілок" тільки на SWEET.TV.

Чому ніхто не помітив небезпеку?

Сусіди стверджують, що Васильченков не виявляв агресії. Не кричав, не погрожував. Психологиня попереджає про тривожні сигнали, які могли залишитися непоміченими — але які варто знати кожному.

Детальніше про те, як розпізнати небезпеку поруч, які червоні прапорці мають насторожити та чи можна запобігти подібним трагедіям — дивіться у повному розслідуванні.