Сексуальне насилля під час війни - це окремий вид зброї - психолог про роботу зі зґвалтованими

Читать на русском
Автор
2380
Росіяни не можуть підкорити Україну, тому знущаються над мирними жителями
Росіяни не можуть підкорити Україну, тому знущаються над мирними жителями

Психотерапевт Яніна Астаф'єва розповіла в інтерв'ю "Телеграфу", чому окупанти ґвалтують українців незалежно від статі та віку, і як їм надають допомогу після такого травматичного досвіду

З початку війни росіі проти України весь світ був шокований фактами сексуального насилля щодо українських жінок, дітей та чоловіків з боку ворога. Російська армія гвалтувала та застосовувала різного роду насилля у Бучі, Бородянці, у Харківській області, та на нині тимчасово окупованих територіях. Уповноважена з прав людини Людмила Денисова постійно публікує свідчення жорстокого поводження з боку російських військових. Вона розповідає, як на гарячу лінію звертаються матері й розповідають про зґвалтування їхніх одно-або дворічних дітей. Нерідко жертви насилля помирають від отриманих травм. Розповідає, як по декілька годин ґвалтують маленьких хлопчиків, чоловіків, навіть пенсіонерів.

Невдовзі в Україні за підтримки ООН повинен запрацювати спеціальний центр підтримки постраждалих від насилля, а наразі з жертвами працюють психологи по всій країні. "Телеграф" поспілкувався з однією з таких терапевтів — Яніною Астаф'євою, яка розповіла про свою роботу та особливості насильства під час війни. Ми не публікуємо окремі випадки насилля, адже для кожної такої розповіді необхідно отримати згоду постраждалої людини.

— Наскільки сексуальне насилля зараз є масовим явищем? Чи багато до вас звертаються тих, що постраждали від окупантів?

— Війна і сексуальне насилля завжди йдуть поруч. Війна — це завжди і фізичне насилля, і економічне, і сексуальне, на превеликий жаль. Зараз багато людей звертається.

— Чи можете сказати, скільки у вас таких випадків у практиці?

— Не можу сказати конкретну цифру, але головне, що всі заявки, що потрапляють до кризової психологічної служби, гарячої телефонної лінії, одразу обробляються і всі постраждалі отримують допомогу.

З початку війни — це безкінечний потік звернень різного роду. Я навіть не рахувала. Тим паче, що і не всі звернення маєш змогу брати, адже не з усім є сили працювати. Наша робота — це постійний біль.

— До вас звертаються тільки жінки, чи можливо, і чоловіки, адже, на жаль, є випадки сексуального насилля і щодо них, і щодо дітей?

— Від насилля під час війни страждають всі: і діти, і чоловіки, і жінки, однак найбільше постраждалих серед жінок. Особисто я саме по цій темі не працюю з чоловіками, також не беру випадки з маленькими дітьми. Бо мені з ними було б важко, я не настільки стійка. Крім цього, в цій темі треба мати досвід. Є певні вимоги до спеціалістів, які можуть з цим працювати.

Щодо чоловіків — такі звернення теж є.

— Як саме впливає цей травматичний досвід на жінок? Ми, як суспільство, вперше зіштовхнулись з такою кількістю жертв сексуального насилля й у багатьох немає розуміння, як з тим бути.

— Є різниця між сексуальним насиллям у мирному житті та під час війни. У мирний час насилля здебільшого здійснюється знайомою людиною, з якою є якісь відносини. Сексуальне насилля під час війни — це окремий вид зброї. Якщо говорити про нашу ситуацію, то вмикається наступний механізм: якщо я не можу ніяк підкорити людину, армію, то я буду принижувати таким чином, знущаючись над їхніми жінками.

Спілкуватись з такими людьми треба як з тими, хто переніс травматичний досвід. Обережно, дивитись в очі, не хапати, не принижувати, не випитувати нічого. І обов’язково їм потрібна професійна допомога. Скажу зі свого досвіду, що це впливає на весь пласт моїх відносин, і не тільки сімейних. Війна додає додаткового приниження, як мені здається.

Можуть бути думки: а чому я, а може я щось не те зробила, не туди пішла. І подвоюється на те, що це ж боку ворога, а якщо це в окупації, то це ще додаткові чинники навантаження.

Взагалі в нас зараз унікальний досвід, бо ті ж терапевти самі проживають травми, і з ними ж і працюють. Трохи зменшити страждання може те, що людина не одна така — що багато хто пережив аналогічну травму. Але все проходить індивідуально.

— Ще скажіть, чи радите ви тим, хто до вас звертається, подавати заявки до правоохоронних органів, щоб засудити своїх катів? І наскільки це важливо жінкам? Я знаю, що у психотерапії не можна давати поради, якщо не просять, але це виключний досвід війни.

— Для суспільства це важливо, бо якщо за таке зло є покарання, то може далі цього не станеться. Але для жертви насилля це може бути чинником ретравматизаціі. І не лише для жертви насилля, в принципі, для всіх, хто пережив травму зараз. З ними треба бути дуже обережними. Під час цього процесу потрібен постійний психологічний супровід. Адже говорити про це, давати свідчення — це додаткове навантаження.